Друже, ти що, кожен день так у монітор утикаєшся, що вже очі косяться, а цифри на рахунку чим далі дивишся — тим зеленіші?
Після років катання на гірках у цьому колі я для себе вивів одну болючу істину:
Ті, хто заходить на всі гроші, коли ціна падає — вдають, що телефон зламався й не вмикають його, а варто трохи підрости — руки трясуться, як при Паркінсона, бояться, що прибуток втече; Ті, хто поза ринком і лише спостерігає, варто на два дні відійти від монітора — відразу пропускають зліт, потім самі себе сварять за повільність; А от ті хлопці, що тримають "половину депозиту в роботі + суворий стоп-лосс", кожного дня веселяться, а крива їхнього рахунку стабільно повзе вгору і вправо.
Це не про фарт, а про те, що психіка просто переключилася на інший канал: заробив — не хизуєшся, втратив — не шукаєш винних; злив депозит — не шукаєш об'єктивних причин, заробив — не зазнаєшся; в голові тільки одне: як наступний раз зіграти, а не чому минулий раз не втримав.
Я для себе простий тест вигадав — як оцінити розмір позиції: о 23:00 вечора лежиш у ліжку: Побачив новину по ринку й різко прокинувся? Значить, позиція саме як треба; Продивився новину, а очі злипаються? Значить, позиція замала, стан душі — як у пенсіонера на дачі; Крутишся, не можеш заснути, серце калатає? Все, позиція надто велика — до маржин-колу рукою подати!
Тому вже кілька років тримаю 40%-60% депозиту в роботі: якщо впаде на 10% — боляче, але клавіатуру не розіб'єш; якщо виросте на 20% — приємно, але не настільки, щоб кидати роботу; зранку можу спокійно аналізувати ринок і не психувати, якщо за 15 хвилин щось різко рухнуло.
Може, хтось скаже, що "ігровий підхід" — це несерйозно? Даремно! Це найпотужніша зброя — Вона змушує тебе думати, як вигравати наступну гру, а не як відігратися за минулу. Перше дає стратегії, які можна повторювати, друге — лише породжує емоції, які не контролюються.
Я зараз повністю перетворив трейдинг на гру: розмір позиції — це шкала досвіду, стоп-лосс — монета на відродження, кожен розбір угод — це написання гайдлайна для проходження рівня. Якщо довести це до ідеалу, побачиш: ринок той самий, монети ті ж, але ти вже не жертва, а професійна команда для фарму золота.
Наостанок скажу: Не сприймай трейдинг як битву на смерть, сприймай як гру на підвищення рангу — підняв ранг, депозит сам по собі стане нагородою від системи.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Друже, ти що, кожен день так у монітор утикаєшся, що вже очі косяться, а цифри на рахунку чим далі дивишся — тим зеленіші?
Після років катання на гірках у цьому колі я для себе вивів одну болючу істину:
Ті, хто заходить на всі гроші, коли ціна падає — вдають, що телефон зламався й не вмикають його, а варто трохи підрости — руки трясуться, як при Паркінсона, бояться, що прибуток втече;
Ті, хто поза ринком і лише спостерігає, варто на два дні відійти від монітора — відразу пропускають зліт, потім самі себе сварять за повільність;
А от ті хлопці, що тримають "половину депозиту в роботі + суворий стоп-лосс", кожного дня веселяться, а крива їхнього рахунку стабільно повзе вгору і вправо.
Це не про фарт, а про те, що психіка просто переключилася на інший канал: заробив — не хизуєшся, втратив — не шукаєш винних; злив депозит — не шукаєш об'єктивних причин, заробив — не зазнаєшся; в голові тільки одне: як наступний раз зіграти, а не чому минулий раз не втримав.
Я для себе простий тест вигадав — як оцінити розмір позиції: о 23:00 вечора лежиш у ліжку:
Побачив новину по ринку й різко прокинувся? Значить, позиція саме як треба;
Продивився новину, а очі злипаються? Значить, позиція замала, стан душі — як у пенсіонера на дачі;
Крутишся, не можеш заснути, серце калатає? Все, позиція надто велика — до маржин-колу рукою подати!
Тому вже кілька років тримаю 40%-60% депозиту в роботі: якщо впаде на 10% — боляче, але клавіатуру не розіб'єш; якщо виросте на 20% — приємно, але не настільки, щоб кидати роботу; зранку можу спокійно аналізувати ринок і не психувати, якщо за 15 хвилин щось різко рухнуло.
Може, хтось скаже, що "ігровий підхід" — це несерйозно? Даремно! Це найпотужніша зброя —
Вона змушує тебе думати, як вигравати наступну гру, а не як відігратися за минулу. Перше дає стратегії, які можна повторювати, друге — лише породжує емоції, які не контролюються.
Я зараз повністю перетворив трейдинг на гру: розмір позиції — це шкала досвіду, стоп-лосс — монета на відродження, кожен розбір угод — це написання гайдлайна для проходження рівня. Якщо довести це до ідеалу, побачиш: ринок той самий, монети ті ж, але ти вже не жертва, а професійна команда для фарму золота.
Наостанок скажу:
Не сприймай трейдинг як битву на смерть, сприймай як гру на підвищення рангу — підняв ранг, депозит сам по собі стане нагородою від системи.
$AIA $ZEC $GIGGLE