Усього за три дні до проведення засідання ОПЕК+ світові ціни на нафту демонструють помірне зростання. За київським часом 12:00 ціна ф’ючерсів на брент становила 71.95 долара за барель, що на 0.12 долара вище за закриття 2 грудня; ціна ф’ючерсів на американську WTI — 68.16 долара за барель, що на 0.06 долара вище за попередню торгову сесію. Хоча зростання двох основних сортів нафти було обмеженим, це відображає обережно-оптимістичний настрій ринку щодо рішення ОПЕК+ у п’ятницю наступного тижня.
Затяжна криза у Центральній Азії та запуск нових потужностей
Заступник міністра енергетики Казахстану Алібек Замуєв нещодавно повідомив, що виробництво на найбільшому родовищі Тенгіз країни досі не повернулося до нормального рівня. Це суперродовище з потужністю 600 тисяч барелів на добу проходить планове технічне обслуговування, через що середньодобове виробництво у листопаді знизилося до 430 тисяч барелів, що на 170 тисяч менше попереднього місяця. Замуєв зазначив, що після відновлення виробництва на Тенгізі у жовтні під управлінням Chevron, наразі ще не визначено точний термін повного відновлення.
Тим часом China National Petroleum Corporation (CNPC) оголосила про початок комерційного видобутку на родовищі Цзіньчжоу 23-2 у Бохайському морі. Цей проект, який розробляється та експлуатується виключно CNPC і розташований на глибині 13 метрів, має досягти пікового рівня потужності у 2027 році — 17 тисяч барелів нафтового газу еквіваленту на добу. Коливання між старими та новими потужностями додають змін до глобального ринку постачання нафти.
Пік інтересу до буріння у Північній Америці за останні 10 років
Асоціація енергетичних підрядників Канади (CAOEC) у своєму щорічному прогнозі на кінець листопада зазначила, що кількість активних бурових установок у Канаді у 2025 році може збільшитися до 190, порівняно з 178 у 2024 році. Це стане найвищим показником з 2014 року, коли до початку буму сланцевої газової промисловості у США кількість бурових сягала 358. Хоча відновлення ще не досягло попередніх максимумів, тенденція зростання очевидна і відображає зростаючий інтерес до нафтово-газового коридору.
Після обрання Дональда Трампа президентом США його дипломатична команда активно просуває переговори щодо миру між Росією та Україною, а також готує зняття санкцій з Росії для сприяння виведенню військ. З початку конфлікту у лютому 2022 року західні ембарго та санкції проти російської енергетики змусили Росію експортувати нафту через треті ринки, що підвищило транспортні витрати і суттєво знизило доходи від енергетики. Ще гірше — після припинення улітку 2022 року довгострокових контрактів на постачання газу, імпорт російського газу до Європи знизився до найнижчого за останні 10 років рівня, що спричинило кардинальні зміни у енергетичній дипломатії.
Зниження видобутку у Мексиканській затоці та глобальні ринки
За даними останнього звіту Американського енергетичного інформаційного агентства (EIA) наприкінці листопада, виробництво сирої нафти у США у вересні знизилося на 1.2% порівняно з попереднім місяцем і склало 13.2 мільйони барелів на добу, що менше за 13.4 мільйони у серпні. Це зниження спричинене ураганом Френсіс, який бушував у Мексиканській затоці і змусив регіональних нафтових і газових операторів зменшити видобуток. Хоча рівень виробництва залишився високим, він був на рівні кількох місяців і все ще трохи вище за минулорічний показник у 13.18 мільйонів барелів, що свідчить про стійкість американської сланцевої промисловості.
Глобальний баланс попиту і пропозиції на нафту продовжує змінюватися під впливом багатьох факторів, а коливання ф’ючерсів на нафту відображають комплексну оцінку ринком майбутньої політики, потужностей і геополітичних подій.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Міжнародна ситуація на нафтовому ринку: ціна на брент-нефть помірно зросла, у світовій нафтовій та газовій індустрії відбуваються зміни
Усього за три дні до проведення засідання ОПЕК+ світові ціни на нафту демонструють помірне зростання. За київським часом 12:00 ціна ф’ючерсів на брент становила 71.95 долара за барель, що на 0.12 долара вище за закриття 2 грудня; ціна ф’ючерсів на американську WTI — 68.16 долара за барель, що на 0.06 долара вище за попередню торгову сесію. Хоча зростання двох основних сортів нафти було обмеженим, це відображає обережно-оптимістичний настрій ринку щодо рішення ОПЕК+ у п’ятницю наступного тижня.
Затяжна криза у Центральній Азії та запуск нових потужностей
Заступник міністра енергетики Казахстану Алібек Замуєв нещодавно повідомив, що виробництво на найбільшому родовищі Тенгіз країни досі не повернулося до нормального рівня. Це суперродовище з потужністю 600 тисяч барелів на добу проходить планове технічне обслуговування, через що середньодобове виробництво у листопаді знизилося до 430 тисяч барелів, що на 170 тисяч менше попереднього місяця. Замуєв зазначив, що після відновлення виробництва на Тенгізі у жовтні під управлінням Chevron, наразі ще не визначено точний термін повного відновлення.
Тим часом China National Petroleum Corporation (CNPC) оголосила про початок комерційного видобутку на родовищі Цзіньчжоу 23-2 у Бохайському морі. Цей проект, який розробляється та експлуатується виключно CNPC і розташований на глибині 13 метрів, має досягти пікового рівня потужності у 2027 році — 17 тисяч барелів нафтового газу еквіваленту на добу. Коливання між старими та новими потужностями додають змін до глобального ринку постачання нафти.
Пік інтересу до буріння у Північній Америці за останні 10 років
Асоціація енергетичних підрядників Канади (CAOEC) у своєму щорічному прогнозі на кінець листопада зазначила, що кількість активних бурових установок у Канаді у 2025 році може збільшитися до 190, порівняно з 178 у 2024 році. Це стане найвищим показником з 2014 року, коли до початку буму сланцевої газової промисловості у США кількість бурових сягала 358. Хоча відновлення ще не досягло попередніх максимумів, тенденція зростання очевидна і відображає зростаючий інтерес до нафтово-газового коридору.
Геополітичні конфлікти змінюють глобальний енергетичний потік
Після обрання Дональда Трампа президентом США його дипломатична команда активно просуває переговори щодо миру між Росією та Україною, а також готує зняття санкцій з Росії для сприяння виведенню військ. З початку конфлікту у лютому 2022 року західні ембарго та санкції проти російської енергетики змусили Росію експортувати нафту через треті ринки, що підвищило транспортні витрати і суттєво знизило доходи від енергетики. Ще гірше — після припинення улітку 2022 року довгострокових контрактів на постачання газу, імпорт російського газу до Європи знизився до найнижчого за останні 10 років рівня, що спричинило кардинальні зміни у енергетичній дипломатії.
Зниження видобутку у Мексиканській затоці та глобальні ринки
За даними останнього звіту Американського енергетичного інформаційного агентства (EIA) наприкінці листопада, виробництво сирої нафти у США у вересні знизилося на 1.2% порівняно з попереднім місяцем і склало 13.2 мільйони барелів на добу, що менше за 13.4 мільйони у серпні. Це зниження спричинене ураганом Френсіс, який бушував у Мексиканській затоці і змусив регіональних нафтових і газових операторів зменшити видобуток. Хоча рівень виробництва залишився високим, він був на рівні кількох місяців і все ще трохи вище за минулорічний показник у 13.18 мільйонів барелів, що свідчить про стійкість американської сланцевої промисловості.
Глобальний баланс попиту і пропозиції на нафту продовжує змінюватися під впливом багатьох факторів, а коливання ф’ючерсів на нафту відображають комплексну оцінку ринком майбутньої політики, потужностей і геополітичних подій.
(Джерело даних: незалежна міжнародна агенція Argus, Американське енергетичне інформаційне агентство, Асоціація енергетичних підрядників Канади)