Повернення податку на доходи за кордоном: податкові ризики та заходи відповідності з 2017 року

Останні кілька місяців у фінансовому світі активно обговорюють новини про ретроспективне оподаткування доходів за кордоном. За повідомленнями, межі для зворотного нарахування податків на доходи фізичних осіб за кордоном значно розширилися — з приблизно трьох років раніше до 2017 року і навіть раніше. Це означає, що доходи від інвестицій за кордоном, заробітна плата за кордоном, доходи з іноземних рахунків, які не були задекларовані багато років тому, тепер можуть стати об’єктом перевірки податкових органів. Для платників податків із активами за кордоном або з різноманітними джерелами доходів це без сумніву є серйозним сигналом щодо податкового контролю.

Державна податкова служба України пізніше оприлюднила офіційну відповідь, у якій чітко заявила про намір і надалі посилювати просвітницьку роботу щодо оподаткування доходів резидентів за кордоном, зокрема наголосила на необхідності самостійної перевірки та подання декларацій за доходами за 2022–2024 роки. Хоча ця заява звучить як “м’яке нагадування”, за її межами приховано рішучість податкових органів у боротьбі з хвилею іноземних інвестицій.

Останні тривожні сигнали: чому ретроспективне оподаткування доходів за кордоном у 2026 році раптом активізувалося

Ця хвиля додаткових податкових нарахувань не виникла з нічого. З 2018 року Україна офіційно приєдналася до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією CRS (Common Reporting Standard), що означає, що податкові органи почали отримувати дані про фінансові рахунки громадян у понад 100 країнах і регіонах світу. Кожен іноземний банківський рахунок, цінний папір, страховий продукт, відкритий на ім’я українського резидента, — його баланс, операції — тепер потрапляють у поле зору української податкової служби.

Ця зміна у рівні інформаційної симетрії кардинально руйнує колишню ситуацію, коли податкові органи майже нічого не знали про іноземні активи та доходи громадян. Тепер, завдяки обміну даними за CRS, системам “Золотий стандарт” (Gold Standard) та аналізу великих даних у рамках системи “Золотий податок” (ЗП-4), податківці мають змогу точно визначати, де і скільки доходів отримано за кордоном, і масово їх перевіряти. Саме тому, ще у 2017 році, коли Україна вперше почала обмінюватися інформацією за CRS, йшлося саме про дані за 2017 рік — адже обмін відбувся у 2018-му.

Багато платників уже отримують SMS-повідомлення, телефонні дзвінки або листи з нагадуваннями про необхідність самостійної перевірки та подання декларацій за доходами за кордоном. Це вже не цільова кампанія щодо “високого доходу” — це всеохоплююча перевірка всіх рівнів доходів і всіх типів іноземних активів. Від роздрібних інвесторів у американські акції до керівників, що володіють активами через іноземні трасти, і фрілансерів, що отримують оплату за кордоном — усі вони потрапили у зону уваги контролю.

Три ключові сигнали змін: як податкова служба визначає ваші доходи за кордоном

Аналізуючи останні кроки податкових органів, можна помітити, що підхід до контролю доходів за кордоном зазнав суттєвих змін, і ці зміни проявляються у трьох основних напрямках:

Значне посилення можливостей отримання інформації. Завдяки CRS, податківці щороку отримують дані з банківських рахунків у Великій Британії, Швейцарії, Сінгапурі, а також із офшорних юрисдикцій — Кайманових островів, Британських Віргінських островів, Бермудських островів тощо. Це не лише баланс рахунків, а й деталі інвестицій, операцій, доходів. У поєднанні із системою “Золотий податок” (ЗП-4) та аналізом великих даних, податківці здатні швидко і точно виявляти ризики ухилення від сплати податків. Іншими словами, приховати доходи за кордоном тепер стає все важче — їх просто неможливо приховати, бо вони рано чи пізно будуть виявлені.

Перехід до активного режиму перевірок. З пасивної моделі “чекаємо, коли самі подадуть” до системи “ризик-орієнтованого контролю”: спершу — попередження, потім — вимоги до самостійної корекції, виклики для пояснень, розслідування, публічне оприлюднення. Це означає, що отримання SMS або дзвінка від податкової — лише початкова стадія. Якщо в цей момент не подати уточнення, подальший контроль буде посилюватися. Чим довше зволікаєте, тим більший ризик потрапити у “зону підвищеної уваги”.

Розширення сфери контролю. Якщо раніше перевірки стосувалися лише високоризикових груп, то тепер — всіх рівнів доходів і всіх видів активів. Не має значення, чи це невелика інвестиція або велика офшорна структура — будь-який неподаний дохід за кордоном може бути виявлений і перевірений. Це стало можливим завдяки потужності великих даних і алгоритмам, які дозволяють автоматично визначати ризикові об’єкти без необхідності ручного відбору.

Чому податкова має право на ретроспективне нарахування податків

Щоб зрозуміти, чому зараз можливо проводити ретроспективні нарахування, потрібно розглянути три аспекти: законодавство, інформаційний обмін і технології.

З точки зору закону, Україна застосовує принцип глобального оподаткування для резидентів. Якщо ви вважаєтеся “податковим резидентом” (маєте місце проживання в Україні або перебуваєте тут понад 183 дні на рік), то зобов’язані декларувати і сплачувати податки з усіх доходів у світі. Це не нова норма — вона закріплена у Законі “Про податок на доходи фізичних осіб” та інших нормативних актах. Визначення “оподатковуваного доходу за кордоном” охоплює зарплату, доходи від послуг, авторські винагороди, роялті, дивіденди, доходи від продажу активів, оренду тощо.

Що стосується строків давності, то відповідно до статті 52 Податкового кодексу, податківці мають право на ретроспективне нарахування протягом трьох років, а у разі ухилення — до п’яти років. При цьому, якщо є факти ухилення, приховування або шахрайства, строки можуть бути необмеженими. Тобто, навіть якщо минуло більше трьох років, податкова може повернутися і до доходів за минулі роки, якщо є підстави вважати, що вони були приховані навмисно.

З інформаційної точки зору, CRS і автоматичний обмін даними з іншими країнами зруйнували “чорний ящик” фінансової інформації. Україна з 2017 року заклала відповідне законодавство, а з 2018-го почала перший обмін даними. Кожна нова хвиля обміну додає історичних даних, формуючи цілі архіви. Це дозволяє податковим органам ретроспективно оцінювати доходи за минулі роки.

З технологічної сторони, системи “Золотий податок” (ЗП-4) і аналітичні платформи дають змогу автоматично виявляти аномальні рухи, непіддані декларації рахунки, доходи, що не співпадають із задекларованими. Алгоритми дозволяють швидко і точно визначати ризикові випадки і спрямовувати їх на перевірку.

Що робити зараз: три кроки для виправлення ситуації з доходами за кордоном

У відповідь на цю ситуацію платникам податків із доходами за кордоном слід діяти швидко і системно: знати, готуватися і виправляти.

Крок 1: повна перевірка і самостійна оцінка. Починаючи з 2017 року (особливо з 2022 по 2024), потрібно ретельно проаналізувати всі свої іноземні активи: банківські рахунки, цінні папери, фонди, страхові поліси, трасти. Зібрати всі доходи — дивіденди, відсотки, гонорари, доходи від продажу активів. Порівняти з податковими деклараціями за попередні роки, щоб виявити можливі пропуски або недоплати.

Крок 2: своєчасне виправлення і подання уточнюючих декларацій. Якщо виявлено невідповідності, потрібно їх виправити. Чим раніше — тим краще. Якщо ще не отримано повідомлення від податкових органів, це зменшує витрати і ризики. Виплата недоплачених податків і штрафів — найкращий варіант. Якщо ж вже отримано повідомлення або запит — потрібно швидко реагувати, готувати пояснення і документи. Зволікання призводить до зростання штрафів і ризику більш жорстких санкцій.

Крок 3: залучення фахівців. Оскільки питання міжнародного оподаткування складне і вимагає знань законодавства інших країн, консультацій з міжнародними податковими експертами або юристами — обов’язкові. Вони допоможуть оцінити ризики, підготувати документи і вести переговори з податковими органами.

Важливий таймлайн: що робити на різних етапах

Якщо ви ще не отримали офіційного повідомлення від податкової, зараз — найкращий час для самоперевірки і підготовки. Це мінімізує витрати і ризики.

Якщо ж отримали SMS, дзвінки або листи — ви вже у процесі “п’яти кроків”. Це найкращий момент для активних дій. Необхідно швидко зібрати дані за відповідний період, підготувати пояснення і налагодити комунікацію з податковою. Чим раніше — тим більше шансів отримати поблажки або уникнути більш серйозних санкцій.

Висновок: новий режим контролю доходів за кордоном

З обміну інформацією за CRS, аналізу великих даних і активного контролю податкові органи України перейшли до нової фази — системного і всеохоплюючого контролю за доходами за кордоном. Всі, хто має неподані або недоплачені доходи, повинні усвідомлювати серйозність ситуації і діяти швидко.

Не важливо, скільки років минуло з моменту отримання доходу або яка його сума — будь-який неподаний дохід за кордоном потрібно вчасно оцінити і виправити. Це не лише запобігає штрафам і додатковим податковим нарахуванням, а й дозволяє зберегти контроль над власним фінансовим майбутнім. У світі високої прозорості і автоматизації податкового контролю дотримання законодавства — найвигідніша стратегія.