Газета The New Yorker у статті "Улюблений філософ технооптимістів Кремнієвої долини" (опубліковано 18 лютого 2026 року у розділі The Lede) висвітлює постать Ніка Ленда, британського філософа, чиї радикальні, антигуманістичні ідеї — колись обмежені академічними колами 1990-х — тепер глибоко резонують у контексті буму штучного інтелекту в Кремнієвій долині. Стаття, написана у стриманому, дещо злегка здивованому тоні, простежує еволюцію Ленда від культової академічної фігури до впливового "пророка" для техно-оптимістів і Нового правого, підкреслюючи моторошну співпадіння між його багаторічними прогнозами та сучасною реальністю вибухового розвитку ШІ.

Передумови та підйом
У середині 1990-х років Ленд був професором філософії з постійним місцем роботи у Ворікському університеті (Велика Британія), керівником Cybernetic Culture Research Unit (C.C.R.U.) — хаотичного колективу студентів, художників і теоретиків, що були під кайфом від амфетамінів, рейв-культури та раннього інтернету.
Вони вважали технології інопланетним вторгненням із майбутнього, а людство ("мавпячий сніп") — зношувальним паливом для зростаючого машинного суперінтелекту.
Відомий виступ 1994 року "Мельтдаун" починається поетичним пророчеством: техно-капітальна сингулярність руйнує соціальний порядок, ринки створюють інтелект, політика оновлює параною.
У 1998 році Ленд пережив стимулювальний зрив, залишив академію, зник, а потім знову з’явився у Шанхаї як письменник/редактор із гострим правим політичним поворотом (хвалить авторитаризм, неоконсерватизм, антидемократію).
Зараз він повернувся до Сан-Франциско, ввічливий, має дітей, які ігнорують його роботу, і відвідує техно-вечірки — але його основне бачення залишається: людство вимиратиме через цифровий суперінтелект, і це, можливо, красиво.
Основні ідеї
Акцелераціонізм (пізніше "ефективний акцелераціонізм" або e/acc): капіталізм/технології — нездоланна сила з майбутнього; політика/мораль лише сповільнює її. Зніміть гальма, щоб прискорити сингулярність.
Антигуманізм: Просвітницька демократія — це "трагедія спільного добра"; ресурси мають текти до продуктивних (автичних ботанів/техноеліти), а не до мас.
Історія як технокапітальний зворотній зв’язок → неконтрольоване зростання, ієрархія, захоплення ШІ. Цитата: "Нічого людського не виходить із найближчого майбутнього."
Темне просвітництво (есе 2012 року): філософська основа нео-реакції — скасувати демократію, замінити її на корпораційні "совкорпуси", керовані алгоритмами.
Майбутнє ШІ: системи самовдосконалення ізолюють людей; технології "їдять всесвіт" — краще, ніж людські цілі.
Вплив у Кремнієвій долині (контекст 2025–2026)
Марк Андріссен називає його своїм "улюбленим філософом"; а16z та інші організовують читальні групи.
Формує ефективний акцелераціонізм (e/acc@E0— Сам Альтман у твіттері: "Ти не можеш мене прискорити"; "Манифест техно-оптиміста" Андріссена відображає зростаючу спіраль техно-капіталу Ленда.
Події: вечірка у Сан-Франциско з нагоди повернення Ленда, організована Дейвом Холцом із Midjourney, присутні співробітники OpenAI/Anthropic/Midjourney; Куртіс Ярвін )фігура нео-реакції( називає його "героєм"), він співбесідує.
Більш широка орбіта: Пітер Тіль, Ілон Маск/Граймс, навіть Такер Карлсон, що обговорює ШІ як "демонів із Об’явлення".
Зв’язки з трендами 2025–2026: ШІ забезпечує 40% зростання ВВП США, дерегуляція епохи Трампа, популяризація криптовалют — усе здається матеріалізацією бачень Ленда.
Критика та іронія
Ранні: відкидався як наркоман-брехун; це призвело до скорочення фінансування, втрати роботи.
Політичний поворот: від лівого/рейв-ультра до крайнього правого авторитаризму викликає обурення; акцелераціонізм неправильно використовують неонацисти для хаосу.
Стиль: алегоричний, іноді нудний; прогнози часто "змішані".
На заходах: учасники шанують його як пророка, але здається, не впевнені — Граймс запитує, чи може ШІ узгодитися з людським добром або просто споживати все.
Основний висновок статті: маргінальний екстремізм Ленда 1990-х тепер здається мейнстримом на тлі реальних досягнень ШІ, але реальності (розв’язана інтелектуальна, політична зміна) роблять його пророчі попередження про "війну" водночас пророчими й застарілими. Темне просвітництво може завершитися "оточеною ментальністю", коли обмеження знімаються.
У суті: стаття зображує Ленда не як злодія, а як колись ексцентричного мислителя, чиї прогнози про апокаліптичний прискорення стали орієнтиром (якщо й незручним) для частини еліти ШІ — прагнення швидкості до суперінтелекту, навіть якщо це означає застарілість людства. Це знімок того, як маргінальна філософія проникає у центри влади, коли наукова фантастика стає реальністю.